Міжнародний день сніговика

Цікаві факти про сніговиків

Сніговик став традиційним символом зимових свят не тільки в Україні, а і у різних куточках світу. Але що ми про нього знаємо?
*Сніговик обов’язково складається з декількох снігових куль, на місце очей зазвичай вставляються вугілля або ґудзики, замість носа – морквинку, а в руці він тримає мітлу. На голові у сніговика красується відро, а шия дбайливо вкрита яскравим шарфом.
*** Важлива частина образу сніговика – його ніс. Він обов’язково повинен бути зроблений з якогось овочу довгої форми. Приміром морква або кукурудза.
*** В країнах Європи не створюють простого сніговика. Йому необхідні обов’язкові аксесуари – гірлянди, шарфи, капелюшки, шапочки та рукавички. Без цього всього картина не має ніякого значення для жителів Європи.
*** У Румунії особливе значення надають декоруванню зони декольте сніговика. Не важливо, хто він – чоловік и жінка, на ньому повинне бути намисто – оберіг ( в’язка часнику).
*** В деяких країнах було повір’я, за яким подивившись на сніговика можна було накликати нещастя. Тому в зимову пору вечорами вішали на вікна щільні штори, щоб ні в якому разі не виглянути і не побачити «чудовисько».
*** У Норвегії в темний час доби люди обходили сніговиків десятою дорогою, так як побачити снігову фігуру ввечері було поганим знаком, а розглядати сніговика з вікна вночі взагалі вважалося небезпечним.
*** Лише в ХІХ сніговими «стали» добрими героями новорічних казок, з’явилися на вітальних листівках та завоювали любов дитячих сердець.
*** В Україні ж до сніговика ставилися як до чарівника, який міг допомогти і зменшити холод. Мітла давалася сніговику, щоб він міг полетіти на небо. Також в Україні розрізняються поняття сніговик і снігова баба. Остання – уособлення небесних німф на землі, яка відповідала за снігові бурі і хуртовини.

З давніх-давен сніговиків поважали, як володарів зими, тому ліпили на своїх подвір'ях снігових баб. Цікаво, що європейці завжди вважали снігову бабу чоловіком. Англійською це звучить «snowman». Християнська легенда розповідає, що сніговики – це янголи. Адже сніг – дар з неба. Ці зимові герої передають Богові прохання людей. Тому зі «свіжого» снігу ліпили маленького сніговичка і шепотіли йому сокровенні бажання. Вважалося, як тільки фігурка розтане, бажання буде доставлено на небеса та неодмінно здійсниться. В Європі сніговиків завжди розкішно прикрашали: вбирали в гірлянди, закутували в шарфи та давали в руки великі, густі мітли.

Ніс із морквини задобрював духів урожаю і родючості.

Перевернуте відро символізувало достаток в сім’ї. Цікавий звичай прикрашати сніговика намистом з часнику (для здоров’я родини і захисту від злих духів) існував у Румунії. В давнину вважалося, що зліпити снігову бабу в час повного місяця – накликати на себе нещастя і нічні кошмари. А в Норвегії вірили, що розглядати сніговиків уночі з-за штор небезпечно! Зустріти снігову фігуру ввечері вважалось поганим знаком. Тому в темний час доби її намагалися обійти стороною.